Головна    Мій профіль    Вихід   RSS
П`ятниця, 24.11.2017, 02:54   Ви увійшли як Гість
Слава Україні!
Київський час
Меню сайту
 

Профілактика маніпуляцій в інтернет-іграх

14.04.2017

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ МАНІПУЛЯЦІЙ

В ІНТЕРНЕТ-ІГРАХ

      1. Змиріться з тим, що ви не можете повністю контролювати життя під­літка. Якщо ви почнете тиснути на нього й забороняти «сидіти» в Інтернеті, він зануриться в себе й буде робити те саме, але таємно від вас.

      2.Хоч би скільки сил та часу забирала у вас робота та інші справи, ви повинні мати час для власних дітей. Важливо показати дитині, що ви в будь-яку мить готові її вислухати.

      Дайте їй можливість подружитися з вами.

      3. Якщо підліток розмістив на своїй сторінці фрази або ілюстрації на тему самопри­ниження, нанесення собі каліцтв — це поганий знак. Слід насторожитися, якщо на його сторінці часто трапляються медузи, кішки, метелики, єдинороги й кити, що пливуть угору, фотографії порізів на руках. Запитайте дитину, що це означає, причому звичайним тоном.

      Уважно вислухайте відповідь.

4. Деякі підлітки  відзначаються важкою вдачею — такі чинитимуть вам опір щосили. У цьому разі краще разом піти до психолога, соціального педагога, класного керівника. Іншим дітям достатньо просто сказати «не можна» — вони й не подумають не послухатися. Третім важливо пояснити свою позицію логічно. Головне — правильно обрати відповідний тип поведінки.

5. Якщо раніше ваші відносини не були дуже теплими й довірливими, то не варто намагатися в одну мить стати зразковими батьками. Демонстрація суїцидальних схильностей — це теж часто спосіб маніпуляції підлітка своїми батьками. Якщо підліток закріпить успіх шантажу, вам буде непереливки!

6. Іноді невідомі можуть погрожувати з'ясувати за ІР-адресою, де живе підліток, і вбити всю його сім'ю, якщо той не вчинить суїцид. Запам'ятайте: ІР не дає жодної інформації про особу людини! Єдине, що може зробити зловмис­ник, — звернутися із запитом до провайдера, який, швидше за все, не стане ділитися з невідомою людиною конфіденційною інформацією.

7. Набагато більше злочинці можуть дізнатися, вивчивши особисті сторінки підлітка в соцмережах. Там зазвичай зазначено, у якому районі міста він живе, у якій школі та в якому класі навчається, з ким із однокласників дружить, ким працюють батьки. Видаліть разом із дитиною дані, якими можуть скорис­татися зловмисники.

8. Якщо ви хочете встановити на смартфоні дитини програму стеження, треба обов'язково попередити її про це й отримати згоду. Багато підлітків не перено­сять грубого втручання дорослих у своє життя. Тим більше, якщо дитина захоче продовжити «гру» без вашого відома, вона в будь-якому разі це зробить.

9.Не читайте й не слухайте новини про суїцид в Інтернеті, на телебаченні та в ЗМІ. Не варто займатися й самодослідженням на тему «Чи хороший я батько (мати)?».

Знайте: ви хороші батьки хоча б тому, що шука­єте відповідь на запитання про те, як захистити власну дитину!

      Ви вчите дітей не ходити з чужими дядьками, навіть якщо вони показують кошенят, не пере­бігати дорогу, не робити очевидно небезпечних учинків. Те саме з Інтернетом.

      Навчіть дитину, що, якщо написала симпа­тична дівчинка, не факт, що це насправді сим­патична дівчинка. Якщо надійшов лист про те, що тобі заповідають мільйон доларів, то так не буває. Ми ж до цього дійшли, хоча спочатку, вагалися. Зрозуміло, що наступне покоління буде досвідченішим у цьому питанні.

      Поясніть дитині психологію маніпулятора і всю таємницю цієї гри. А грати ви не забороните. Тре­ба дитину убезпечити й пояснити, які можуть бути ризики, що на тому кінці можуть сидіти досвідчені маніпулятори, які заробляють чималі гроші на таких іграх і знаються на підлітковій психології.

      І спробуйте обговорити з ним: «А що ти будеш робити, якщо запропонують, наприклад...», «А якщо запропонують виконати завдання, що ти будеш робити?». І якщо дитина висловлює свою згоду на виконання завдання, то можна сказати: «Можна вчинити не так, а ось так...» і запропонувати їй кон­структивне рішення, запобігти залученню до гри.

      Мета маніпулятора — отримати владу й конт­роль над життям іншої людини. Багато видів насильства відбуваються через бажання відчувати свою владу й контроль над кимось. Тому треба розуміти, що в такій грі можуть бути ті самі цілі.

      Важливо пояснити дитині, що цей феномен почав поширюватися в багатьох країнах.

      Адміністратори таких груп чітко знають психо­логічні особливості підлітків. Адміністраторами є старші підлітки, які не можуть самовиразитися інакше.

      Переважно вони спрямовані на певну аудито­рію: на підлітків із заниженою самооцінкою, тих, кому подобається ореол таємничості, загадковості тощо. Такі групи пропонують підліткам від­чути себе значущими. Технологія маніпулювання спрямована на романтизацію образу смерті, зне­цінення нагальних проблем, які є в підлітків, вони пропонують піти в інший світ одним махом, пере­могти себе, бути героєм.

      Адміністратори зв'язуються з жертвами о 4-20, щоб ніхто їх не застав зненацька. Це час, коли сплять їхні батьки, до того ж діти в цей час перебувають у напівсонному стані. У такому стані людина по-іншому сприймає інформацію. З погляду пси­хології, якщо кожні 48 годин налагоджувати кон­такти, то щось зміниться у вашій підсвідомості, ви до цього звикнете. А вони зв'язуються щодоби. Вони добре знають психологічний стан підлітка й маніпулюють його свідомістю.

      Прес-служба Департаменту кіберполіції України повідомляє про заходи, які слід уживати дорослим, щоб уберегти свою дитину від небез­печних флешмобів.

      Як зрозуміти, що з дитиною щось не так?

      Складне запитання, на яке психологи не дають однозначної відповіді, але більшість схиляється до того, що не варто чекати, поки дитина зміниться.

У будь-якому разі варто вже зараз проана­лізувати, чи знаходите ви спільну мову зі сво­їм чадом, довіряє вам дитина чи ставиться як до наглядача. До речі, звідси випливає голо­вне правило, на якому наполягають психоло­ги: не тисніть на дитину.

      Щодо тривожних симптомів, як-от сонли­вість, погіршення успішності, уваги, пам'яті, зміни настрою тощо, вони спостерігаються в усіх підлітків і визначити, що з дитиною щось не так, за ними вкрай складно.

У 90% випадків батьки не знають про спроби самогубства, які вчиняють їхні діти.

Запобіжні заходи

1. Встановити функцію батьківський контроль на всіх ґаджетах дитини з її згоди.

2. Перевіряти шкіру дитини на наявність тілесних ушкоджень, особливо порізів. У разі виявлення з'ясувати, за яких обставин вони з'явилися. У кіберполіції зазначають, що осо­бливу увагу потрібно звертати на пошкодження у формі кита, який для підлітків є символом свободи.

3. Перевіряти акаунти дитини в соцмережах, поставивши її до відома. Варто час від часу стежити за групами, до яких долучився підліток.

4. Обов'язково разом переглядати фото й відеофайли з ґаджетів дитини.

5. Звертати увагу на коло спілкування підлітка.

6. Стежити, щоб дозвілля дитини було заповнене чимось корисним. Наприклад, спор­тивними або творчими секціями.

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТАКИХ ЯВИЩ, ЯК «ГРУПИ СМЕРТІ» В СОЦМЕРЕЖАХ, І БОРОТЬБИ З НИМИ?

Громадські дії

•  Звернутися до власників соціальних мереж і нескінченно «банити» всіх адміністраторів і модераторів груп, шукати їх за акаунтами.

•   Визнати дії адміністраторів і модераторів груп, що підпадають під статтю 120 КК «Доведення до самогубства» незаконними, проводити публіч­ні суди й давати тюремні строки. В Україні немає практики таких кримінальних проваджень і судо­вих процесів, оскільки дуже складно довести дове­дення до самогубства в результаті віртуального спілкування або простого модерування групи.

•   Створити телефони довіри для дітей і під­літків за державний рахунок. Вони повинні бути доступними, безкоштовними, цілодобовими, багатоканальними.

•   Розробити національну програму з про­філактики ризикованої поведінки серед дітей і підлітків.

Дії спільноти

•   Створити для дітей і підлітків розгалужену мережу безкоштовних або доступних за симво­лічну плату клубів для ігор і гуртків, щоб будь-яка дитина могла до них ходити. Переглянути всю соціальну політику міст, сіл, областей.

•   Привчати дітей повідомляти дорослим про випадки ризику, рятуючи життя жертв.

•  Територіальні спільноти, спільноти профе­сіоналів, громадські організації можуть проводи­ти тренінги «Рівний — рівному» щодо комунікації дітей, профілактики суїцидів та інших масових ризикованих дій. «Рівний — рівному» — це систе­ма навчання, за якої ті, хто вже навчився, навча­ють інших як рівних собі за статусом: діти—дітей, пожежники — пожежників, люди, які перехворі­ли на онкологічні захворювання — онкохворих.

Дії батьків                

— Вигадати для власних дітей ігри, цікавіші за ігри в суїцид. Грати самим із дітьми й дозволяти їм грати з іншими дітьми. Діти повинні грати в цікаві ігри.

—  Зателефонувати за номером телефону довіри. На тому кінці дроту чекають психологи, які скажуть вам, що робити в екстреній ситуації.

— Повісити номер телефону довіри вдома на холодильнику.

— Звернутися до шкільного психолога.

— Розмовляти з дітьми не лише про те, «що було в школі» (у цій школі давно вже нічого не було!), а й про те, «що було в соцмережах, в Інтернеті». Уміти ставити дітям запитання й зізнаватися собі, що ви можете не знати від­повідей на них.                  

•  Говорити про те, наскільки небезпечно грати в подібні ігри, і що по той бік монітора — злочинці, які можуть обдурити та заподіяти зло, навіть якщо дитина вважає себе дорослою і «кру­тою».

•  Звести до мінімуму користування Інтернетом, використовувати лише для навчання й під контролем.

•  Якщо ці «діячі» є у вашому місті, обов'язково написати заяву в поліцію і в прокуратуру.

•  Якщо дитина «засвітила» свій телефон, то змінити номер.

•   Вхідні номери ретельно записати й додати до заяви в поліцію.

•   Контролювати переміщення дитини.

•  Якщо дитина вже потрапила в гру та від роз­мови з вами не ухиляється, для початку попро­сіть, щоб якнайдокладніше розповіла, як вона бачить цю «гру», її мету і свою участь у ній (але максимально доброзичливо). Можна почати з розмови про власні шкільні ігри. Хай дитина відчує інтерес і виявить бажання розповісти, як наставник — недосвідченому новачкові (дорос­лому, який відстав від життя). Плануйте свої подальші дії залежно від того, що і як дитина розповість.

Діагностика, виявлення груп дітей із ризи­кованою поведінкою: спостереження, анке­тування, соціометричні дослідження, дослі­дження на визначення самоактуалізації, рівня самооцінки, тривожності і ступенів залежності від соціальних мереж (наприклад: високий — некерований, високий — керований, середній, низький).

Консультаційна робота: індивідуальні та гру­пові бесіди з учнями, їхніми батьками, вчите­лями, адміністрацією навчального закладу з питань небезпеки Інтернет-залежності та суїцидальних ігор, профілактики маніпуляцій в Інтернет-іграх.

Профілактична та превентивна робота: запрошення до школи працівників кіберполіції та шкільних поліцейських для проведення про­філактичних бесід з учнями, їхніми батьками, учителями, адміністрацією навчального закладу, роз'яснення небезпеки Інтернет-залежності та суїцидальних ігор, маніпуляцій в Інтернет-іграх; розміщення на шкільних стендах інформації про телефони довіри, служби психологічної допомоги та підтримки.

"Вік" сайту
К-ть відвідувань
счетчик посещений
Календар + час
Календар
Свято наближається
Осталось...
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
"Гаряча лінія"
"Гаряча лінія"
Насильству - НІ!

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz